Внимание, Встречаем цветочки мои, самых затравленных и психоделических любителей! Я - ваш незаменимый комик-наркоман, и сегодня я поделюсь с вами историей, которая собрала закладку в моей памяти и оставила след в истории выборов президента.
Да, да, друзья мои, великое дело я совершила. Вскормилась я наших зеленых друзей, влилась в их марафон, который превратил мое сознание в настоящий арканум хитчхайкера. А все началось, как обычно, с умело сгоряча обрисованного плана.
Вскрытие лента скоро, голосовать надо. И тут мне пришла гениальная идея, как соскочить с ветки скрипки и провести эпический трюк с оценкой нашего политического корабля. Секрет успеха был прост - получить дозу МДМА, чтобы пропускником к цветущим урнам пролить зеленку и добавить немножечко холеры в этот затихающий шабаш.
Итак, закладка удачи была сделана, и я отправилась на поиски своего лойса. Велась она по тем самым темным улочкам, где догонять наркотическое счастье - дело обычное. Кое-как находился контакт, и я как наигранная прекрасная скрипка, приняла дозу МДМА.
Ой, мои дорогие, как вставило! Все оживало, цвета переливались, и моя душа путешествовала в мире безграничных возможностей. Но я не забыла о своем главном предназначении - вечером нужно было прийти на выборы и залить урну голосования зеленкой.
На следующий день, едва восстановив себя после незабываемого путешествия, я отправилась на избирательный участок. Издалека урны блестели, кажется, они уже чувствовали близость моей зеленки. Но такая важная миссия не могла пройти незамеченной. Ведь это был настоящий политический марафон!
Стоя у стола, победно ухмыляясь, я набрала руки в зеленку и... внезапно услышала голос. Голос разума, который подсказал мне, что моя затравленная идея - полный бред! Но я была уже слишком далеко, чтобы остановиться. Я решила продолжить своё путешествие крайне необычной политической акции.
И тут началась настоящая эстафета. Я, мчась из урны в урну, не заметила, как мои друзья-наркоманы охватили меня своей эйфорией. Кто-то дал мне на пробу кокс, кто-то предложил свой корабль. Я чувствовала себя настоящей политической наркоманкой, которая гонится за каждым новым голосом.
Когда я уже повесила последнюю урну на пятую точку моего марафона, меня охватило такое ликование, какое я никогда не испытывала. Я сказала наркотическому опьянению "Прощай!" и внезапно почувствовала, как все это было глупо и нелепо. Я развернулась и, не обращая внимания на свои немыслимо зеленые руки, ушла от урн, в которых я оставила частичку своего безумия.
Такова, мои друзья, история выборов президента, которую я запомню на всю свою наркоманскую жизнь. Извините, если я вас разочаровала, но считаю свою гениальную идею провести политическую акцию с зеленкой на урнах выборов просто пустой ·маньячкой·. Но как говорят, "разок не шутка" - и я обещаю вам, что больше не буду использовать свои дурные головные штурмы в таких ситуациях.
Хотя, может, всё же стоит попробовать организовать наркотический марафон во время следующих выборов? Кто знает, может, там есть какая-то скрытая идея, которую мы можем открыть вместе? Оставьте свои лойсы в комментариях, и давайте вместе искать новые способы влиять на политическую сцену!
А пока, друзья, продолжайте ваши особые ликования, наслаждайтесь каждой закладкой и не забывайте следить за нашим политическим марафоном.
С уважением, ваш комик-наркоман.
Але, добавлю фишечек шановним користувачам. Спонсори 🔻
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:
Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:
На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд